Все почалося з того, що я почула від своєї однокласниці про закладки - ці дивовижні речі, які можуть перенести тебе в інший світ. Вона розповідала, як вона замутила собі незабутню вечірку, де всі вони були вимордовані і бігали по радуги, сміючись безупинно. Я, звісно, почула попутку і вирішила спробувати цю "радість життя" на власній шкурі.
Так от, я зібрала свої останні гроші та вирушила на промисловий район, де, за слухами, можна придбати найкращі закладки у місті. Знайшовши правильний куток, я придивилася до нерозрізненної толпи людей, серед якої гуляли наркомани, ділові люди та звичайні патрульні. Деякі жадаючі з доброю партією закладок розмовляли з швидкими хлопцями у капелюхах.
Я наблизилася до одного з цих хлопців у капелюсі і спитала його, які закладки у нього є. Він посміхнувся та показав мені пластинку з різнокольоровими таблетками. Моя душа заплескала від радості, і я негайно зрозуміла, що це щось особливе.
Я спробувала закладки, коли повернулася додому до своєї кімнати. Відкривши пляшечку з водою, я швиденько взяла одну з них та здавила в порошок на ліжку, використовуючи замість трубки свою знайому пластикову стравацьку трубку. Потім я вдихнула цей порошок, немов зачарована, і зіп'ятерилася в очах.
Світ навколо мене перетворився на неймовірну суміш кольорів та звуків. Я бігла по вулицях, насолоджуючись кожним кроком, ніби пливучи у морі радуги. Все навколо було настільки красивим, що я почала засмагати від радості. Моє серце билось так сильно, що мені здалося, ніби воно зараз вискочить з мого грудей.
Але, як кажуть, усе гарне колись закінчується. Згадавши про решту світу, я повернулась додому, але моя радусть не зникла. Я вирішила замутити справжню вечірку в своїй кімнаті і запросити своїх друзів. Розкуривши свою плойку, я включила круті треки та почала радостно танцювати під звуки електронної музики.
Я змахнула руками навколо, заповнюючи свій простір блискітками та музикою. Це було незбагненне щастя, і я повільно занурювалася в свій особистий рай, де не було місця для неприємностей та проблем.
Проте, з часом я почала розуміти, що закладки - це щось більше, ніж просто одноразовий кайф. Їхня сила почала булліті мене із середини, творячи муку та залежність, якої я ніколи не очікувала. Вони стали частиною мого щоденного життя, коли я шукала постійної радості та втечі від реальності.
На моє щастя, я розуміла, що це небезпечна гра з вогнем, і вирішила зупинитися. Мені довелося пройти через безкраї муки, аби звільнитися від залежності, але я знаю, що це було правильне рішення. Слова гердос, крэка та мука вже не асоціюються з радістю, але з пусткою та втратою.
Отже, мої друзі, не погоджуйтесь на такі моменти, які можуть знищити ваше життя. Не падайте під вплив закладок та інших наркотиків. Життя - це прекрасний дар, і ми повинні його цінувати, не залежно від того, як тяжко і боляче буває іноді. Будьте мужні та здійснюйте свої мрії, але робіть це чистими і здоровими шляхами. Завжди пам'ятайте, що дійсність - це найкращий наркотик, який ми можемо мати. Живіть своїм життям, а не втрачайте його в світі штучної радості!
Я в своем райончике, так сказать, самый бабуин, все меня боятся. Решил я однажды попробовать вкус запретной травки, трипы наделать, чтобы все сниматься с ломок. И так, прокололся я, ёпта, к ширяльщику. Знаю, это не стойко с моей стороны, даже воспитывание такое не надо. Но шо есть, то есть, да еще и мирлуфтов на карманные деньги получить - то еще дело!
Мне тогда Гертруда, говорит, "Малой, брат, у меня для тебя отличные закладки, самые бомбовые штуковины. Попробуй - космос обеспечен!" Ну я, ёптва, снес лицо. Засчитал и сказал, "И примерно поскорее шейром их мне сюда привезти!"
Через пару дней, гертруда мне позвонил, говорит, "Разгружай сиськи, вот я и в районе, приземлился, давай встречу." Я, как на подбор, бегом сороку, сразу к нему доехал. Смотрю - грузовик, он уже с горем пополам, всех пацанов к себе тащит. Смазал я, соответственно, на крышу грузовика и поехал вместе с ними. "Вот мы и в наркопритоне!" - подумал я.
Приехали мы на нашу базу, а там кайфово, очень атмосферно, все такие наркоманы-красавцы. Все о чем-то плетут, трипы свои у вас в голове, бесятся, даже одни из охранников перебора таких не видели. Вот так, сразу и попал в кайф, мне тут же и понравилось. Выходили с пацанами на улицу, закладки мелькали, я сам по себе думал, "Чо это за хреновина такая, почему все об этом не говорят?"
Ну и так же, ничего не подозревая, пошел я в институт, поступить хочу легко. Скинулся со своими братьями, купили все билетики. Залетаю в самую топовую вузеру, в московский государственный институт. Ну, валюту мы у гертруды с дешевки купили, наркоты своей голове туда добавил, и поехали. Поступил я, ёпта, без проблем в бакалавры, все меня прям порадовали!
Представляете, какой учебный год у меня выдался? Днем в институте тусил, все лекции и семинары прогуливал, потому что знал, что к ночи у нас в базе будет вечеринка. А там тусуем до утра, наркопритон один сплошной. Все на закладках, все бомбятся, в кайф попадают. Это ощущение, когда ты едешь на тренде в космосе, ничто не сравнится. Сам в своих мыслях, свои личные трипы устраиваю, бомбежка такая, ёпта, что в голове глючит аж дико.
Ну, и в общем, все было классно, пока однажды не застал меня преподаватель, когда я шел на лекцию. Говорит: "Чувак, зачем ты рассекаешься так? Ты же у меня на экзамене еще плохо отожмешь, да и вообще, почему-то я уверен, что ты на наркотиках." Шо там скажешь, преподу я расписался, а сам понял, что пора бы сняться с ломок. Пришлось явиться в деканат, а они меня, ёпта, отчислили. Вобщем, зря постарался. Даже с госами помощи не смог вернуться. Родители, конечно, разозлились, но я надеюсь, все разрулить и вернуться в тусы.
Так что, короче, дорогие сидельцы, смотрите свои базы, не заползайте в них глубже, чем нужно. И кайфовать поменьше, а институты заканчивать больше. Ну, это так, на всякий случай, да благо людям!
